Название: Основи охорони праці - Навчальний посібник (Запорожець О. І.)

Жанр: БЖД

Просмотров: 833


4.2. види освітлення виробництв. джерела освітлення

Освітлення робочої зони і робочих місць може бути природним і штучним.

Природне освітлення:

бічне - здійснюється через світлові прорізи у стінах;

верхнє - через світлові ліхтарі в дахах, а також прорізи в місцях перепадів висот суміжних прольотів будинку;

комбіноване - через прорізи для бічного і верхнього освітлення. Штучне електричне освітлення виробничих ділянок і будинків

може бути: загальним і комбінованим.

Загальне освітлення - це освітлення для створення мінімально необхідної освітленості у виробничому приміщенні.

Воно може бути як рівномірним (при симетричному розташу­ванні світильників), так і посиленим на окремих ділянках виробни­чого приміщення за рахунок локалізованого розташування світиль­ників. Загальне освітлення застосовують у приміщеннях, де умови роботи потребують освітленості не більше 50лк і де застосування місцевого освітлення пов'язане з технічними труднощами.

Комбіноване освітлення застосовується для створення досить високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночас­ному використанню систем загального і місцевого освітлення.

Місцеве освітлення поділяється на стаціонарне і переносне. Використання тільки місцевого освітлення за умов промислових підприємств не допускається внаслідок того, що велика різниця в освітленості робочих місць і навколишнього середовища спричинює виникнення нещасних випадків і зниження продуктивності праці.

Переносне місцеве освітлення дозволяється тільки при прове­денні разових і періодичних робіт.

Штучне електричне освітлення розподіляють на:

робоче, що забезпечує нормовану освітленість робочих місць за звичайних умов виробництва;

аварійне, призначене для продовження виробничих процесів чи евакуації людей під час вимикання основного робочого освіт­лення. Воно повинно створювати освітленість не менш 5 \% від нормованого робочого освітлення;

ремонтне, призначене для огляду і ремонту у важкодоступних місцях. Для цього використовують мережі напругою 12 і 36 В;

охоронне і чергове, для яких підключають, за звичай, частину світильників робочого чи аварійного освітлення.

Для штучного освітлення використовуються лампи розжарю­вання та люмінесцентні лампи низького і високого тисків. Лампи розжарювання працюють за рахунок нагрівання електричним стру­мом до 2500-3000 °С вольфрамової нитки. Для того, щоб нитка не перегоряла швидко (через розпилення), у колбі лампи малої потуж­ності створюють вакуум; лампи великої потужності наповнюють нейтральним газом - аргоном чи азотом, новітні типи ламп - крип­тоном чи ксеноном.

У ламп розжарювання строк служби не перевищує 1000 год.

Енергія, що використовується на світло у цих лампах, нє переви­щує 3-5 \% від споживаної енергії.

Світлові характеристики ламп розжарювання наведені в табл. 4.1.

 

Світлові характеристики ламп розжарювання

Люмінесцентні лампи, що мають переваги перед лампами роз­жарювання, знаходять більш широке застосування.

Люмінесцентна лампа низького тиску - скляна трубка, покри­та зсередини люмінофором, що утримує суміш парів ртуті й аргону. Протікання електричного струму через цю суміш викликає світіння люмінофору. Використовуючи різні люмінофори, можна змінювати спектр світлового потоку, наближаючи його до спектра природного світла.

Переваги люмінесцентних ламп:

а)         більш велика світловіддача, ніж у ламп розжарювання;

б)         спектр світлового потоку кращий, який можна поліпшити у разі потреби;

в)         яскравість менша, що зменшує сліпучу дію на очі;

г)         строк служби у два-п'ять разів більший, ніж у ламп розжарювання;

д)         нагрівання поверхні трубки порівняно низька - від 40 до 50 °С. Недоліки люмінесцентних ламп:

- негативне відношення до різних температур повітря і зниження напруги в мережі. Наприклад, якщо температура повітря нижче +5 °С і напруга мережі на 10 \% нижча необхідної, то лампа не запалюється. При температурі повітря вище +35 °С можливий вихід з ладу дроселя і виникнення пожежної небезпеки;

конструкція світильників дуже складна через спеціальну пуско-регулюючу апаратуру;

світловий потік пульсує при живленні змінним струмом, що зу­мовлює стробоскопічний ефект - відчуття множинності пред­метів, що рухаються. Такі перекручення зорового сприйняття створюють небезпеку травматизму, оскільки може виникнути неправильне уявлення про стан предметів, особливо тих, що обертаються, наприклад, ілюзія зупинки частин верстатів і дви­гунів.

Для зниження ступеня коливання світлового потоку і, отже, стробоскопічного ефекту використовують схеми включення ламп, коли поруч розташовані лампи живляться напругою, зрушеною за фазою одна відносно другої на 90°.

Використовують люмінесцентні лампи різних кольорів: холодно-білого кольору (ЛХБ), білого кольору (ЛБ), тепло-білого кольору (ЛТБ), денного світла (ЛД), денного світла з поліпшеною передачею кольору (ЛДК).-

Освітлення виробничих площадок поза будинками доцільно здійснювати ртутними лампами високого тиску з виправленою ко­льоровістю (ДРЛ і ДРІ).

Незважаючи на наявність люмінофора, що повинен виправляти спектр випромінювання ламп ДРЛ у червоній частині, звичні при­родні фарби предметів при освітленні цими лампами дуже змінені.

Переваги ламп ДРЛ - компактність при високій одиничній потуж­ності - 80, 125, 250, 400, 700 і 1000 Вт і великий термін служби - від 3000 до 6000 год.

Арматуру для кріплення джерела світла називають сві­тильником. Арматура, крім того, служить для раціонального розподілу світлового потоку джерела, захисту від механічних ушкоджень і забруднення, захисту очей від блискості джерел світла.

Від яскравих частин джерел світла (нитка розжарювання, по­верхня люмінесцентної лампи) захист очей здійснюється завдяки захисному куту світильника (рис.4.1) - куту у, утвореному горизон­таллю, що проходить через нитку розжарювання лампи, і лінією, що з'єднує крайню точку нитки розжарювання з протилежним краєм відбивача.

На виробничих під­приємствах застосовують різні типи світильників. Система освітлення раціо­нальна лише при правиль­ному виборі і розміщенні світильників. Тип світиль­ників визна-чається: характе­ром вироб-ничого живлення приміщен-ня і технологічно­го про-цесу, необхідною без­пекою, якістю освітлення і зручністю обслуговування. Сліпуча дія світла усувається при правильно обраній висоті підвісу світильни­ків. Для освітлення виробничих територій, а також під'їзних колій і дворів доцільно застосовувати прожектори. Вони здатні забезпечи­ти високу вертикальну освітленість при високій економічності.

Добра освітленість робочих приміщень залежить не тільки від пра­вильного вибору типу світильників, їхньої потужності і розташування, але й від обробки і фарбування стін, стелі й устаткування. Стелі слід фарбувати у білий колір, а стіни й устаткування - у світлі кольори.

Світильники загального освітлення в приміщеннях з підвище­ною небезпекою й особливо небезпечних можуть живитися елек­тричним струмом напругою 220 В, якщо висота їхньої установки не менше 2,5 м і конструкція виключає випадковий дотик до струмове-дучих частин світильників.

Переносні світильники місцевого освітлення повинні живитися напругою не вище 12 В за таких негативних умов у виробничому приміщенні: тіснота, можливість зіткнення з металевими заземле­ними поверхнями, незручне одноманітне положення робітника.

Коли світильники працюють від напруги нижче 220 В, вони по­винні живитися від понижувальних трансформаторів з електрични­ми роздільними обмотками. Використання автотрансформаторів в таких випадках не допускається.

Оцените книгу: Проголосовало: 1 Рейтинг: 5

 

Комментарии:

Для данной книги нет комментариев.

Добавление комментария: