Название: Основи оподаткування - Навчальний посібник (Захарчук О. А.)

Жанр: Учет и аудит

Просмотров: 637


Название: Основи оподаткування - Навчальний посібник (Захарчук О. А.)

РоздІл 7 перекладання податкІв

 

Держава зобов'язана розширювати коло платників податків, що є одним з напрямів наповнення бюджету. Одним з методів такого розширення є перекладання податкових платежів з од­них об'єктів на інші. Підприємство зі своєї сторони з метою зменшення податкового тягаря теж бажає перенести деякі пода­тки або хоча б їх частину на іншого платника. Тому і постає проблема перекладання податків як одна із найважливіших проблем сьогодення.

Процес перекладання податків має досить давню історію й застосовувався в світі ще в середніх віках і досить активно ви­користовувався платниками податків.

Проблему перекладання податків розглядав М. Тургенєв у своїй праці «Досвід теорії податків», у якій він висунув нове в умовах тогочасної Росії завдання, яке актуальне й донині, — заздалегідь вивчати й прогнозувати можливі наслідки від за­провадження і зміни податків: «Через вади попереднього дослі­дження вибір податків буває часто невигідним для уряду. Ба­жаючи накласти подать на одного, уряд накладає її насправді на іншого. Бажаючи запровадженням податі обмежити прибуток купця, він замість того тільки змушує споживача платити за товари, що купуються дорожче, а виграш купця не зменшуєть­ся. Іноді уряд, накладаючи великі податі на предмети розкоші, сподівається, що ці податі не заподіють шкоди нікому, крім багатих і розкошуючих людей, але ці багаті люди без натуги відмовляються від споживання цих предметів, а ось ті, хто за­ймався перероблюванням і продажем їх, унаслідок знищення попиту, повинні облишати свої заняття, братися за інші або розоритися».

В загальному вигляді перекладання податків є процес пов­ного або часткового перерозподілу сплати податків між різ­ними суб' єктами оподаткування, які мають між собою госпо­дарські та економічні взаємовідносини. Суб'єкт оподаткування перекладає свої податкові обов'язки на іншого. За цих умов пе­рекладання сплати податку може здійснюватися як на іншу юридичну, так і фізичну особу, чи звичайних громадян як спо­живачів продукції. Такому перекладанню податків сприяє дер­жава через запровадження різних податків на споживання та непрямих податків. При цьому визначається як формальний платник податку, так і фактичний. Так, практично і фактично платником акцизного збору, податку на додану вартість та ін­ших податків є кінцевий споживач — громадянин, хоча форма­льно ці податки сплачує виробник, тобто юридична особа. Мо­жливе перекладання податків і між юридичними особами, коли, наприклад, виробник підакцизного товару перекладає обов' язки сплати цього податку на торговельне підприємство, при цьому товар відпускається за ціною, нижчою на суму акцизного збору.

Економічна теорія перекладання податків має велике зна­чення для всіх суб' єктів цього процесу.

По-перше. За допомогою перекладання податків відбуваєть­ся більш повне дотримання принципу ефективності розподілу та рівня важливості податкового тягаря між платниками подат­ку. Причому цей процес здійснюється без особливих суперечок між платниками податків і відбувається на добровільній основі.

По-друге, цей процес захоплює різні аспекти соціально-економічного життя суспільства, справляє суттєвий вплив на нього і проводиться в прихованій формі, яка особливо не афі­шується.

По-третє, рушійною силою перекладання податків є, перш за все, фіскальна політика держави і бажання суб' єкта сплати податку зменшити свій податковий тягар.

При вивченні теорії перекладання податків постають різні проблеми, до головних з яких відносяться:

роль та місце державної податкової політики в цьому процесі;

умови, які потрібні для здійснення цього процесу;

суб' єкти проведення перекладання податків;

сфера дії та широта охоплення цієї проблеми;

•           вплив різних чинників на проведення перекладання та інше. Вперше теоретичні дослідження з цього питання були про­ведені ще в XVII ст. Проте досить повного та закінченого тео­ретичного дослідження з цього питання досі немає. Складність проведення цього дослідження полягає в тому, що:

цей процес має прихований характер, тобто на поверхні йо­го неможливо визначити, та за ним відкрито спостерігати, відсутні будь-які статистичні показники, які можна було б застосувати в математичних або статистичних розрахунках;

перекладання податків стосується загальних питань функ­ціонування економіки і має відношення до різних загально­економічних показників, таких, як попит, пропозиція, ціна, вартість капіталу, споживання, збереження коштів, фінанси і в кінцевому випадку — податковий тягар підприємства;

за сучасних умов господарювання перекладання податків між платниками відбувається на ринкових засадах. Розв' язати цю проблему суперечливо, оскільки викликає протистояння в суспільстві. Збільшення з боку держави ак­цизного збору призводить до того, що ціна підвищується, і виробник бажає перекласти цей податок на споживача. Але при зростанні ціни попит на цей товар зменшується і спо­живач переходить на споживання альтернативного йому аналога, при цьому акцизний збір знову лягає податковим тягарем на виробника. Тому останній вимушений для зни­ження ціни зменшувати свій прибуток. У цьому процесі відбувається стихійне перекладання податків без явно ви­ражених конфліктів;

перекладання податків носить дуже динамічний, постійно змінний характер, причому зміни відбуваються настільки швидко, що за ними складно простежити і їх проаналізу­вати.

у цьому процесі стикуються інтереси трьох суб' єктів госпо­дарсько-фінансового процесу: держави, яка зацікавлена в справлянні податків у повному обсязі (і в основному її ціка­вить платник податку), інші учасники цього процесу — ви­робник та споживач, які зацікавлені в зменшенні свого по­даткового тягаря. Тому боротьба, головним чином, ведеться між ними. Але при цьому держава виступає як арбітр у розв' язанні цієї проблеми.

Розвиток теорій перекладання податків пов' язаний з розви­тком теорії податків взагалі. При цьому всі теорії можливо по­ділити на певні концепції з їх різновидами, які в більшості ві­дображають різні фінансові та податкові школи.

Одним з таких теоретичних напрямів є концепція абсолю­тизму (або теорія абсолюту). її засновником був англійський філософ XVII ст. Д. Локк. Суть його теорії полягає в тому, що він вважав, що в кінцевому випадку платником всіх податків є власник землі, чи той, хто сплачує податок на землю, або одна з форм цього податку, наприклад, орендна плата за землю. Тому окремі економісти того часу виступали з пропозицією перекла­сти всі податки з землі на чистий дохід з неї й ввести єдиний податок на землю. Це, на їх думку, сприяло б перекладанню податків та ухиленню від сплати в цілому.

Такої ж думки притримувались і інші економісти. Напри­клад, А. Сміт вважав, що кінцевим платником податку є влас­ник землі або багатий споживач. Тому він виступав за поземе­льний податок, а також податок з нерухомості та розкошу.

Автором іншої концепції — позитивної (оптимістичної) є французький економіст XVIII — XIX ст. Н. Канар. Сутність його концепції полягала в тому, що всі податки після їх запро­вадження починають перекладатися на платників, які автома­тично стають рівномірними та протягом певного часу розподі­ляються між ними пропорційно їх платоспроможності. Автори цієї теорії вважали, що головним є принцип рівноважності по­датків, який автоматично може здійснюватися у суспільстві і виступали за збереження невисоких ставок оподаткування.

Іншої точки зору додержувався П. Прудон, який розробив песимістичну теорію перекладання податків. Він вважав, що в кінцевому випадку податок перекладається на кінцевих спожи­вачів, які в більшості малозабезпечені. Тому податки мають негативний характер і є шкідливими для звичайного населення.

В середині ХІХ ст. з'явилась математична концепція пе­рекладання податків. Її авторами були Ж. Дюпон. В подальшо­му розвиток цієї концепції знайшов відображення у наукових працях М. Панталеоне та Копільяні. Вони перші визначили за­лежність між платником податку та ціною і дали характеристи­ку перекладання податків. Її сутність полягає у тому, що якщо платник податку перекладає податок, то він має за це винагоро­ду. Крім того, вони перші визначили, що податок зменшується не зразу, а лише після зазначеного критичного рівня ставок оподаткування. Тобто, податок об' єктивно збільшує ціну виро­бу, а виробник згоден оплачувати його, поки він не досягне критичного розміру. Коли попит на товар зменшується, це при­зводить до того, що платник податку бажає зменшити ціну, і починається перекладання податків на інших суб' єктів.

Економісти, які додержувались математичної концепції пе­рекладання податків, не лише визначили залежність між ціною, податками та попитом, а й науково обгрунтували вимоги щодо перекладання податків. До головних вимог вони віднесли:

з метою запобігання перекладання податків між виробника­ми на харчові вироби і зменшення ціни на них, слід оподат­ковувати їх лише на останній стадії;

податки потрібно розглядати з двох сторін. По-перше, коли вони сплачуються платником-споживачем й істотно вплива­ють на його кінцеві доходи. По-друге, коли податки взагалі не сплачуються, тому що виріб не задовольняє споживача за ціною (в тому числі і великий розмір податку). Тому пере­кладання податку потрібно проводити для зацікавлення спо­живача в придбанні товарів та зміни його відношення до ви­робу.

коли зменшується споживання товарів, відбувається зворот­на ситуація: перекладання податків виробником на спожива­ча не задовольняє останнього, тому він цей виріб не придбає, і перекладання податку знову відбувається на виробника, тобто перекладання непрямо впливає на суб'єктів оподатку­вання.

перекладання податків не може впливати на особисте госпо­дарство.

при перерозподілі податків відбувається і перерозподіл доходів між різними верствами населення. У цьому випадку цей перерозподіл може розглядатися і як один з інструментів державної політики в напрямку збільшення доходів держав­ного бюджету.

Вище перераховані всі наукові концепції які мають в своїй основі два типи перекладання податків:

1. Пряме перекладання від продавця до споживача. Його сутність полягає в тому, що весь тягар податку здійснюється за рахунок споживача шляхом включення податку до ціни виробу.

2. Зворотне перекладання. Воно відбувається за умови, коли виробник знижує ціну виробу і таким чином бере зо­бов'язання зі сплати податку на себе.

Як правило, перекладання податків відбувається в сфері обігу головним чином за рахунок непрямих податків, або з тих, які формують собівартість продукту.

Перекладання податків може бути повним або частковим, за­лежно від того, яку мету має платник податку. Якщо виробник бажає просунути свій виріб на ринок, то він частково перекладає податок. Якщо виробник існує на цьому ринку або його сегменті, то він перекладає податок на споживача повністю.

Але в податках закладені й існують деякі протиріччя. Об'єктивно сплата податку приводить до зменшення загального доходу платника. При цьому кожен з них зацікавлений в зменшенні бази та сплати податку. З іншого боку, держава зацікавлена в отриманні податків в повному обсязі. Тому від то­го, як виконується фіскальна функція, залежить відношення платника податку до держави. А від того, як виконується економічна функція, залежить відношення держави до платника податку.

 

Контрольні питання до теми

Що таке перекладання податків?

Яке значення має економічна теорія перекладання податків?

Коли були проведені перші теоретичні дослідження з теорії перекладання податків?

Хто був засновником концепції « абсолютизму» і яка її сутність?

Сутність « позитивної» концепції.

«Песимістична» теорія перекладання податків.

Хто був автором «математичної» концепції і в чому во­на полягає?

Назвіть головні вимоги до перекладання податків.

Які існують типи перекладання податків?

Оцените книгу: Проголосовало: 1 Рейтинг: 5

 

Комментарии:

Для данной книги нет комментариев.

Добавление комментария: