Название: Податковий менеджмент - Навчальний посібник ( Лиса Н. В.)

Жанр: Менеджмент

Просмотров: 428


2.4. цінова еластичність податків в управлінні податковими потоками

Державний податковий менеджмент передбачає використан­ня ринкових методів ціноутворення. Дію цінових законів поро­джує поняття «еластичність попиту і пропозиції». Властивості еластичності попиту і пропозиції характерні для будь-яких ціно­вих понять. Знання та уміле використання теорії цінової еласти­чності необхідні для управління податковими потоками і побу­дови раціональної податкової системи.

Ступінь еластичності (нееластичності) попиту і пропозиції впливає на формування ціни послуг держави, робить такий вплив складнішим і багатограннішим. Попит можна вважати еластичним, якщо коефіцієнт еластичності Ке>1, і нееластичним, якщо Ке<1. Еластичність (нееластичність) пропозиції аналогічна властивостям еластичності попиту, тобто якщо пропозиція чут­лива до змін ціни, то вона еластична, і навпаки.

Для оцінки зміни податкових надходжень залежно від зміни показників економічного зростання (ВВП, ВДВ, національного доходу тощо) також можна використовувати показник еластич­ності попиту, який називається коефіцієнтом еластичності пода­тків (Ке1). У світовій практиці його зазвичай розраховують за формулою:

 

АПС +ДЯЕ

е1    ПС ПЕ

 

де ПС - початковий (базовий) рівень податкових надходжень (усіх податків, окремих їх груп або видів);

АПС - приріст перелічених податкових надходжень;

ПЕ - початковий (базовий) рівень економічного показника, що визначається (ВВП, ВДС, національного доходу тощо);

АПЕ - приріст названих показників.

Коефіцієнт еластичності податків відображає зміни податко­вих надходжень при зміні економічного показника, що визнача­ється на один пункт. Якщо Ке1=1, то частка податкових надхо­джень показника, що визначається, не змінюється. Якщо Кз1>1, податкові надходження зростають більш швидкими темпами по­рівняно із зростанням значень цього показника, а частка податків у ньому також зростає. Якщо Ке1<1, то питома вага податкових надходжень знижується. Переважним для економіки вважається значення Ке1 < 1.

Використовуючи аналогічний підхід, можна визначити кое­фіцієнт еластичності пропозиції державних послуг (Кпе1). Оскі­льки такі специфічні послуги можна кількісно виразити лише через обсяг державних витрат, то коефіцієнт еластичності пропо­зиції набуде такого вигляду:

=т+ж (2.2)

е1    ДВ ПС

 

де ДВ - початковий (базовий) обсяг сукупних державних ви­трат;

АДВ - приріст державних витрат.

Для суспільства більш вигідним є значення коефіцієнта К п1 > 1, за умови, що зростання державних витрат спричинює

адекватне збільшення маси суспільних благ, тобто витрати при­носять реальний економічний, соціальний або інший ефект.

Застосування абсолютних показників не завжди може дати точне уявлення про специфічні цінові взаємозв'язки у ланцюгу державні послуги (витрати) — податки. Тому для аналізу елас­тичності має сенс також застосовувати відносний ціновий показ­ник частки податків у джерелі їх сплати (у ВВП, ВДВ або націо­нальному доході) і систему таких коефіцієнтів.

1. Коефіцієнт еластичності попиту держави на централізо­вані фінансові ресурси (Ке2):

 

к    =    аПСд     . АЕП

К е 2 "І ПСд * 2 *І ЕП * 2 ()

2. Коефіцієнт еластичності пропозиції джерел сплати по­датків ( К п2):

 

К- =    аеп    *    апсд    . (2.4)

3. Коефіцієнт еластичності попиту на податки стосовно державних витрат (Ке3):

 

Подпись: АПСД АДВКе3 = _   '^Д    +    <™»    . (2.5)

X ПСд + 2 " X ДВ - 2

(К пз):

4. Коефіцієнт еластичності пропозиції державних послуг

е3

ДДВ АПСд

 

де АПСд - зміна (приріст, зниження) частки податкових

надходжень у економічному показнику, що визначається, (ВВП, ВДВ, національному доході);

X ПСд - сума значень частки податкових надходжень у

економічному показнику, що визначається, на початок і кінець періоду;

АПЕ - зміна (приріст, зниження) економічного показника (ВВП, ВДВ, національного доходу);

X ПЕ - сума економічного показника на початок і кінець

періоду;

АДВ - зміна (приріст, зниження) обсягу державних витрат; X ДВ - сума державних витрат на початок і кінець періоду.

Використання при аналізі еластичності попиту і пропозиції показника податкового тягаря дає змогу більш точно визначити пріоритети податкової політики. Найповніше інтереси суб'єктів оподаткування (держави, юридичних і фізичних осіб) збігаються при значенні еластичності попиту на податки і пропозиції дже­рел для оподаткування рівному одиниці. При всіх інших значен­нях зазначених коефіцієнтів відбувається більшою чи меншою мірою ущемлення інтересів одного з суб' єктів оподаткування на користь інтересів іншого: або відбувається вилучення все біль­шої частини доходів платників податків за рахунок посилення податкового тягаря, або держава недоотримує податкових над­ходжень навіть за умови зростання ВВП і ВДВ у результаті ма­сового ухилення платників від оподаткування.

Позитивним для економіки можна вважати дотримання про­тягом тривалого періоду стосовно низького рівня нееластично-сті попиту (зростають і податкові надходження, і відповідний економічний показник, що визначається, останній вищими тем­пами) або стосовно низької еластичності пропозиції (зростання частки податків у джерелі їх сплати не перешкоджає достат­ньому зростанню ВВП і ВДВ). І навпаки, негативним можна визнати збереження протягом тривалого часу значення коефі­цієнтів еластичності попиту на рівні більше одиниці, а коефі­цієнтів еластичності пропозиції — значно менше одиниці. Це свідчить про непродуктивне зростання податкового тягаря, нездатність діючої податкової системи мобілізувати до бюдже­ту достатній обсяг податкових надходжень навіть при зростанні економічних показників через високий рівень податкового тя­гаря і ухилення від оподаткування. Природною реакцією дер­жави на названі негативні тенденції в економіці повинне бути вживання відповідних заходів щодо зниження податкового тя­гаря, поліпшення структури податкової системи, перегляду по­даткових пільг, збільшення рівня сплати податків та інших на­прямів підвищення ефективності чинної системи оподаткування.

Згідно з загальною теорією еластичності до чинників, що впливають на цінову еластичність попиту, відносяться: заміню-ваність, питома вага в доході споживача, вид товару (предмети розкоші і предмети першої необхідності), чинник часу. Всі ці чинники в певній мірі впливають і на еластичність попиту.

1. Велика частина видів суспільних благ (послуг) не може бути абсолютно заміненою іншими в натуральному вигляді. Проте їх грошова оцінка через конкретні суми державних витрат дає змогу проводити часткові структурні заміни (збільшення або зменшення одних витрат за рахунок відповідної зміни інших в рамках сукупних витрат). Тому залишається в силі вплив чинни­ка змінюваності — чим більше замінників (які слугують альтер­нативою даному виду витрат), тим еластичніший попит.

Чим вища частка податків у ВВП (ВДВ), тим вища, за інших рів­них умов еластичність попиту держави на фінансові ресурси, а отже:

вищий податковий тягар зі всіма негативними наслідками, якщо він більший за межу податкових вилучень;

вища вірогідність зменшення темпів зростання і абсолютних розмірів податкових надходжень не лише з точки зору збі­льшення масових спроб ухилення від оподаткування, але і з позиції впливу основного правила еластичного попиту — зниження податкової виручки при підвищенні відносної ціни послуг (частки податків у ВВП або ВДВ).

Таким чином, зазначений чинник еластичності попиту слід в обов' язковому порядку враховувати при встановленні режиму оподаткування та рівня податкового тягаря.

У складі державних витрат можна умовно виокремити предмети розкоші (додаткові витрати на управління, мілітариза­цію та інші подібні витрати понад суспільні потреби, тобто ті, від яких суспільство могло б відмовитися на даний момент без ущемлення суспільних економічних, політичних і соціальних інтересів), та предмети першої необхідності (всі витрати продук­тивного характеру, а також першочергові екологічні, соціальні та інші витрати в межах суспільно-необхідного рівня). Загальна спрямованість впливу цього чинника відома: попит на предмети першої необхідності зазвичай нееластичний, а на предмети роз­коші еластичний. Тому, чим більше в структурі державних ви­трат таких, що відносяться до типу «першої необхідності», тим менш еластичним (або нееластичним) буде попит на сукупні державні витрати, і навпаки, з відповідними позитивними і нега­тивними наслідками для економіки.

І останній чинник: чим довший період для ухвалення рі­шення, тим зазвичай еластичніший попит. Особливо великий вплив чинник часу здійснює на еластичність пропозиції (перева­жно в довготривалому періоді). Обов'язковість виконання в пов­ному обсязі впродовж встановлених термінів доходної і витрат­ної частин державного бюджету та позабюджетних фондів не дає змоги державі (уряду) своєчасно і адекватно реагувати на зміни економічної і ринкової ситуації під час виконання бюджетів. Врахувати ці зміни можна в кращому випадку в наступному фі­нансовому році, а в гіршому — по закінченню декількох років, а за потреби то і необхідно в цілому провести податкове і бюдже­тне реформування.

Таким чином, еластичність (нееластичність) попиту і пропо­зиції слід із більшою користю та в повному обсязі враховувати ще на стадії планування і прогнозування основних розділів та статей доходів і витрат бюджетів всіх рівнів та позабюджетних фондів.

Властивість ступеню еластичності попиту товарів, реалізація яких підлягає акцизному оподаткуванню, здійснює зворотній пропорційний вплив на податкову виручку (податкові надхо­дження). Якщо попит на підакцизний товар є еластичним, то під­вищення акцизного податку може спричинити зменшення його надходжень до бюджету, оскільки спричинене цим заходом зро­стання ціни товару повинне призвести до скорочення обсягів йо­го споживання і виробництва. При нееластичному попиті підви­щення акцизів до певного рівня зазвичай супроводжується від­повідним збільшенням податкових надходжень, оскільки обсяг споживання такого підакцизного товару або залишиться на тому ж рівні, або зменшиться значною мірою. Отже, в практиці управління податками проблемі еластичності слід приділяти особливу увагу.

 

Оцените книгу: Проголосовало: 1 Рейтинг: 5

 

Комментарии:

Для данной книги нет комментариев.

Добавление комментария: